Роздiл: Корисне

Виключення заборгованості за житлово-комунальні послуги

Ви стали власником квартири в якій попередній власник не сплачував борги за житлово-комунальні послуги. І тепер, комунальники вимагають сплатити заборгованість, що була утворена не вами, оскільки особовий рахунок оформлюється не на споживача, а на нерухомість. То що ж робити? Так, в п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч.1 ст. 9 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»). Пунктом 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» на співвласника багатоквартирного будинку покладається обов`язок своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Згідно з п. 38 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені договорами. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг. З аналізу вищенаведених норм права можна зробити висновок, що власник квартири в багатоквартирному житловому будинку, як споживач комунальної послуги, має обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги…

Детальнiше

Допит свідка в кримінальному процесі

Ви викликані до слідчого як свідок? Не знаєте як себе вести і що робити? Боїтеся після допиту перетворитися на підозрюваного? Результати допиту можуть вплинути на ваших родичів або друзів? Як свідок може бути викликана будь-яка особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які стосуються кримінального провадження. Якщо ви не відчуваєте за собою стовідсоткової впевненості, то не варто приходити на виклик слідчого без адвоката. Це допит, або інша слідча дія – юридична підтримка вам необхідна. У тому випадку, коли ви не є співробітником силових структур, які не з чуток знайомі зі специфікою дізнання, то на допиті, слідчий в більшості випадків зможе домогтися від вас необхідних йому показань. Показання фіксуються в протоколі, і в подальшому будуть використовуватися в якості доказової бази в кримінального провадження. Слідчий, який не має доказів, але підозрює особу у вчиненні протиправних дій, залучає її, на початку, як раз в якості свідка. Після того як свідок все розповість, слідчий може перекваліфікувати його статус на підозрюваного, а в подальшому і на обвинуваченого. Підозрюваний (обвинувачений) може не свідчити, а ось свідок зобов’язаний давати правдиві показання в силу статі 66 КПК України. До того ж, за відмову від дачі показань свідком, а також, за дачу ним завідомо неправдивих показань – передбачена кримінальна відповідальність (ст.ст. 384, 385 КК України). Все сказане вами в статусі свідка, надалі, може бути використано проти вас. Участь адвоката при допиті свідка забезпечує: – вчасно надані консультації про те, як себе вести, як відповідати на питання, від яких відповідей треба утриматися; – захист від недозволених методів дізнання…

Детальнiше

Кредитування – дві сторони однієї медалі

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України. При гострій грошовій необхідності, можна взяти на себе зобов’язання перед банком, які в підсумку ляжуть важким тягарем на ваші плечі. Найчастіше, позичальник підписує кредитний договір з банком не читаючи або переглядає його поверхово. Будь який кредитний договір містить умови, вкрай невигідні для позичальника: приховані комісії, подвійна відповідальність, нав’язане страхування життя, інших ризиків, завищені банківські відсотки. Сьогодні багато хто опинився в складній ситуації і не в змозі виплатити банку необхідну суму. Відомі ситуації, коли в результаті прострочення за кредитом у справу вступають колекторські агентства, застосовуючи незаконні заходи впливу на боржників: загрози, псування майна, залякування, цілодобові дзвінки на домашній телефон і т.і. Які способи вирішення даної проблеми можливі? Реструктуризація кредиту, мета якої – змінити умови за кредитним договором на користь позичальника, щоб знизити фінансове навантаження, зменшивши платіж по кредиту. Це не означає, що сторони складають та підписують новий договір – просто вносяться зміни, як правило, на користь боржника, в існуюче зобов’язання. Реструктуризація кредиту дає багато переваг: зменшення щомісячного платежу, збереження позитивної кредитної історії, користування послугами банку, недопущення судових тяжб. У випадку якщо банк подав до суду, можливі такі варіанти: ● Мирова угода – згода кредитора на розстрочку в оплаті кредиту, відсотків, зменшення штрафів. ● Розірвання договору кредитування. Можливо за умови підписання договору з порушеннями. ● Визнання недійсним кредитного договору, на підставі факту введення в оману при одержанні кредиту. ● Зменшення суми позову, шляхом спростування безпідставного нарахування пені,…

Детальнiше

Як оформити розлучення?

Процедура оформлення розірвання шлюбу залежить від обставин, в яких подружжя вирішило розлучитися. Законодавство України передбачає два варіанти розірвання шлюбу. Через органи ВДРАЦС (колишній РАГС) і в судовому порядку. Якщо бажання розірвати шлюб взаємне, і у подружжя немає неповнолітніх дітей, то розлучитися можна в ВДРАЦС. У цьому випадку, парі досить написати разом заяву «про розірвання шлюбу» в ВДРАЦС. І через один місяць забрати свідоцтво про розірвання шлюбу. Якщо один з подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу в ВДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Шлюб розривається ВДРАЦС за заявою одного з подружжя, якщо другий з подружжя: визнаний безвісно відсутнім; визнаний недієздатним. В інших випадках розлучення відбувається в судовому порядку. Список документів для оформлення розлучення через суд: Позовна заява про розірвання шлюбу в 3-х примірниках. Оригінал свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про шлюб. Копії свідоцтв про народження дітей (за наявності дітей) у двох примірниках. Квитанція про сплату судового збору. При винесенні рішення про розірвання шлюбу в суді можуть бути розглянуті питання про те, з ким буде проживати дитина, про розмір і порядок виплати грошових коштів на утримання дітей. Крім того, може бути проведено розділ майна. Якщо другий з подружжя не проти розлучення, нехай напише відповідну заяву і подасть до канцелярії суду. Це прискорить процес. У разі розірвання шлюбу ВДРАЦС шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Обов’язкова частка спадщини

Обов’язкова частка у спадщині визначається для: малолітніх дітей заповідача; неповнолітніх дітей спадкодавця; повнолітніх непрацездатних дітей заповідача; непрацездатних вдов (вдівців); непрацездатних батьків спадкодавця. Дані особи спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом (обов’язкова частка). Реалізація права на обов’язкову частку у спадщині повинна проводитися в незалежності від присутності вищезазначених осіб у заповіті. Згідно зі статтею 1235 пункту 2 ЦК України спадкодавець не має прав позбавляти спадщини тих осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, шляхом зазначення про це в заповіті. Суд, у разі вагомих підстав, може зменшити обов’язкову частку спадщини. До суду, позивач зобов’язаний надати докази на яких базуються дані вимоги. При визначенні можливого розміру спадщини, встановленого цивільним кодексом, враховується абсолютно все майно, право на яке мав спадкодавець. Подача позову повинна бути за місцем реєстрації відповідача. Якщо в позові зазначено будинок, будівлі, ділянку або інший об’єкт, який безпосередньо стосується землі, то позов подають за місцем реєстрації даних будов. Якщо у заповідача немає таких родичів, які претендували б на обов’язкову частку, тоді право на частку у спадщині не виникає.